Методична скарбничка

Українська мова. Модельні програми 5–6 класів НУШ

Пропонуємо вашій увазі чинні модельні навчальні програми НУШ з української мови для класів з навчанням українською мовою.

У модельних навчальних програмах, затверджених наказом МОН №795, визначено орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета та види навчальної діяльності учнів.

Спираючись на модельні навчальні програми, заклади освіти можуть розробляти власні навчальні програми. 

Українська література. Модельні програми 5–6 класів НУШ

Пропонуємо вашій увазі чинні модельні навчальні програми НУШ з української літератури для закладів загальної середньої освіти.

У модельних навчальних програмах, затверджених наказом МОН №795, визначено орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета та види навчальної діяльності учнів.

Спираючись на модельні навчальні програми, заклади освіти можуть розробляти власні навчальні програми

Українська література. 5–6 класи. (Яценко Т. О., Качак Т. Б. та ін.)

Українська література. 5–6 класи. (Чумарна М. І., Пастушенко Н. М.)

Українська література. 5–6 класи. (Архипова В. П., Січкар С. І., Шило С. Б.)


Концепція профільного навчанння в старшій школі

Критерії оцінювання

    Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
    з української мови та мов національних меншин

Оцінювання результатів навчання української мови та мов національних меншин здійснюється на основі функціонального підходу до шкі­льної мовної освіти, яка має забезпечувати вміння учнів ефективно користуватися мовою як засобом пізнання, комунікації, високу мовну культуру особистості, сприяти формуванню її громадянської позиції та національної самосвідомості. Функціональний підхід передбачає таке співвідношення мовної теорії й мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учня.
В оцінюванні результатів навчання мови треба враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом вивчення інших предметів, що підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.
Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі:
різнобічного мовленнєвого розвитку особистості;
освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи - знання, вміння й навички, досвід творчої діяльності і досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;
функціонального підходу до шкільного курсу мови, який передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб розвитку мовлення.
Об'єктами перевірки й оцінювання є:
мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності;
знання про мову й мовлення;
мовні вміння та навички;
досвід творчої діяльності;
досвід особистого емоційно-ціннісного ставлення до світу.
Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності видозмінюється відповідно до кожної окремої її форми і здійснюється за такими критеріями:
        I. Аудіювання (слухання та розуміння прослуханого)
Оцінюється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання після одного прослуховування. Це передбачає:
а) розуміння комунікативної мети висловлювання, фактичного змісту, причиново-наслідкових зв’язків, теми й основної думки висловлювання, виражально-зображувальних засобів висловлювання, стилю й типу мовлення прослуханого висловлювання;
б) оцінювання прослуханого.
                                                     Обсяг тексту для аудіювання:


                                                    Обсяг тексту
Клас
художнього стилю
інших стилів
5
400-500 слів
300-400 слів
6
500-600
400-500
7
600-700
500-600
8
700-800
600-700
9
800-900
700-800
10
900-1000
800-900
11
1000-1100
900-1000
Перевірка здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Для одержання достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове запитання не повинна бути менше 4.
У 5 класі учням пропонують 6 запитань з 4 варіантами відповідей; правильна відповідь оцінюється 2 балами.
У 6-11 класах – 12 запитань з 4 варіантами відповідей; кожне із 12 запитань оцінюється 1балом

II. Говоріння й письмо (діалогічне та монологічне мовлення)

Діалогічне мовлення
Оцінюється здатність учнів:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;
б)уміти складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування; самостійно досягати комунікативної мети; використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету; дотримуватися теми, спілкування та норм літературної мови; демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, точність, емоційність тощо);
в) висловлювати власну думку щодо теми, яка обговорюється;
г) аргументувати висловлені тези, коректно спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.
Критерії оцінювання діалогічного мовлення
Рівень
Бали
Критерії навчальних досягнень учнів
I. Початковий

1
Учень (учениця) підтримує діалог на елементарному рівні. Здебільшого він (вона) відповідає на запитання лише однозначними реченнями (“так” чи “ні”) або уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру
2
Учень (учениця) відповідає на елементарні запитання короткими репліками, які лише частково реалізують комунікативну мету.
3
Учень (учениця) бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання; комунікативна мета досягається ним (нею) лише частково
II.
Середній

4
Учень (учениця) бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, певною мірою досягає мети спілкування, його (її) репліки лише частково враховують ситуацію спілкування
5
Учень (учениця) бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, дотримується елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комунікативної мети, проте може відхилятися від теми, його (її) мовлення характеризується стереотипністю
6
Учень (учениця) загалом досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його (її) репліки в основному змістовні, відповідають основним правилам поведінки в розмові, нормам етикету, участь у діалозі здійснюється переважно за допомогою вчителя або співрозмовника, спирається на запропонований зразок
III. Достатній

7
Діалогічне мовлення учня (учениці) за своїм змістом спрямовується на розв’язання певної проблеми, загалом є змістовним, невимушеним; відстежуються елементи особистісної позиції щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому дотримуються, судження загалом самостійні й аргументовані, відхилення від теми, помилки в мовному оформленні реплік майже не трапляються
8
Учень (учениця) загалом вправно бере участь у діалозі за ситуацією, що містить певну проблему, досягаючи комунікативної мети, висловлює судження й аргументує їх з допомогою загальновідомих фактів, у діалозі з’являються елементи оцінних характеристик та узагальнень
9
Учень (учениця) самостійно складає діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення (чітко висловлює думки, уміє сформулювати цікаве запитання, дати влучну, змістовну відповідь, виявляє толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника), особиста позиція виражається порівняно нечітко, аргументація відзначається оригінальністю, самостійністю
IV. Високий

10
Учень (учениця) складає діалог за проблемною ситуацією, демонструючи належний рівень мовленнєвої культури, вміння чітко формулювати думки, обґрунтовуючи власну позицію, виявляє готовність уважно й доброзичливо вислухати співрозмовника, даючи йому можливість висловитися; дотримується правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформлення його реплік у цілому відповідають нормам
11
Учень (учениця) складає діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми та визначивши проблему для обговорення, переконливо й оригінально аргументує свою позицію, зіставляє різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляє повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення його реплік відповідають нормам
12
Учень (учениця) складає глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми та визначивши проблему для обговорення, демонструючи вміння уважно й доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й із власного життєвого досвіду, зіставити різні погляди на той самий предмет, змінити свою думку в разі незаперечних аргументів іншого; дотримується правил поведінки й мовленнєвого етикету в розмові
Матеріал для завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів.
Монологічне мовлення
Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)
Оцінюється здатність учня:
а) усно чи письмово виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається;
б) уміти будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод з кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо); ураховувати мету спілкування, адресата мовлення; розкривати тему висловлювання; виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний; викладати матеріал логічно, послідовно; використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови; додержувати єдності стилю;
в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти та враховувати можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;
г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема: трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання; створювати оригінальний текст певного стилю; аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази; викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.
Переказ
Матеріалом для переказу (у/п) може бути текст, що двічі читається вчителем, або попередньо опрацьований текст, самостійно прочитаний матеріал з періодики, епізод фільму чи телепередачі тощо.
                                                Обсяг тексту для переказу:
Клас
Кількість слів
5
100-150
6
150-200
7
200-250
8
250-300
9
300-350
10
350-400
11
400-450

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.
Тривалість звучання усного переказу 3-5 хвилин.

                                    Обсяг письмового творчого завдання до переказу
Клас
Кількість сторінок
5
0,3-0,5
6
7
0,5-0,75
8
9
0,75-1,0
10
11
1,0-1,5

Твір
     Матеріалом для твору (у/п) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору тощо.
                                                Обсяг письмового твору:
Клас
Кількість сторінок
5
0,5-1,0
6
1,0-1,5
7
1,5-2,0
8
2,0-2,5
9
2,5-3,0
10
3,0-3,5
11
3,5-4,0
     У монологічному висловлюванні оцінюється зміст і форма. За висловлювання ставиться 1 оцінка: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, враховуючи їх співвідношення.
     Оцінюючи усне висловлювання, враховують наявність  відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень;
у письмових висловлюваннях – наявність:
  • Орфографічних і пунктуаційних помилок, підрахованих сумарно, без диференціації
  • Лексичних, граматичних,стилістичних.
     Загальну оцінку за мовне оформлення виводять так: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок; одержана сума ділиться на 2.
     Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст, додається кількість балів за мовне оформлення і їх сума ділиться на 2(якщо частка не є цілим числом, вона округлюється в бік більшого числа)
Критерії оцінювання монологічного мовлення
Рівень
Бали
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Грамотність
Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок
Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних
помилок
I. Початковий

1
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи
15-16
і більше
9-10
2
Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення
13-14
3
Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання
11-12
II.
Середній

4
Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, грунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика
9-10
7-8
5
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, у цілому є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим
7-8
6
За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції
5-6
III. Достатній
7
Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст (у переказі – з урахуванням його виду), вдало добирає лексичні засоби (у переказі використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку
4
5-6
8
Учень самостійно будує достатньо повне (у переказі – з урахуванням його виду), осмислене висловлювання, у цілому грунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи
3
9
Учень самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (у переказі – з урахуванням його виду); у цілому розкриває тему, висловлює основну думку (у переказі – авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (у переказі використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати особистісну позицію і належно її аргументувати
1+1
(негруба)

IV.

Високий


10
Учень самостійно будує послідовний, повний (у переказі – з урахуванням його виду) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (у переказі зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту.

1

3

11
Учень самостійно будує послідовний, повний текст (у переказі – з урахуванням його виду), ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших (у переказі враховує авторську позицію), уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю


1 (негруба)


2

12
Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю




1

III. Читання

Читання вголос

Оцінюється здатність учня:
а) розуміти прочитане;
б) читати з достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;
в) виражати з допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторський задум;
г) пристосовувати читання до особливостей слухачів (ступеня підготовки, зацікавленості певною темою тощо).
     Перевірка читання вголос здійснюється у 5-9 класах індивідуально (учитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати текст перед класом)
     Текст добирається з таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1-2 хв. Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для у мовлення темпі – 80-120 слів/хв.)
                                                                   Критерії оцінювання
Рівень

Бали

Характеристика читання
I. Початковий

1-3
Учень читає ще дуже повільно, структурує текст і речення, читає і вимовляє слова, інтонує речення із значною кількістю помилок
II. Середній

4-6
Учень читає зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи тест на речення, пов’язуючи слова в реченні між собою, але читає не досить плавно і виразно, припускаючись помилок в інтонуванні, вимові
III. Достатній

7-9
Учень читає плавно, з належною швидкістю, правильно інтонує речення й поділяє на смислові відрізки, але припускається певних недоліків за деякими критеріями

IV. Високий



10-12
Учень читає плавно, швидко, правильно інтонує речення й поділяє їх на смислові відрізки; добре відтворює авторський задум, стильові особливості тексту, розв’язує комунікативне завдання, читає орфоепічно правильно

Читання мовчки
Оцінюється здатність учня:
а) читати незнайомий текст із належною швидкістю, розуміти й запам’ятовувати після одного прочитування фактичний зміст, причиново-наслідкові зв'язки, тему і основну думку, виражально-зображувальні засоби прочитаного твору;
б) давати оцінку прочитаному.
     Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань.
У 5 класі учням пропонують 6 запитань за текстом з 4 варіантами відповідей;
у 6-11 класах – 12 запитань з 4 варіантами відповідей.

                  Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:

Клас
Обсяг тексту для читання мовчки
Худ. стилю                                     інших стилів
5
360-450 слів
300-360
6
450-540
360-420
7
540-630
420-480
8
630-720
480-540
9
720-810
540-600
10
810-900
600-660
11
900-990
660-720

ІV. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів.

Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформлювати роботу.
Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою
Обсяг тексту
Клас
Кількість слів
5
90-100
6
100-110
7
110-120
8
120-140
9
140-160
10
170-180
11
180-190
Визначаючи кількість слів у диктанті, враховують як самостійні, так і службові частини мови.
Диктант оцінюється 1 оцінкою на основі таких критеріїв:
  • Орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково ( виправляються, але не враховуються помилки : 1) на правила, які не включені до шкільної програми; 2) на ще не вивчені правила; 3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилася спеціальна робота; 4) у передачі так званої авторської пунктуації);
  • Повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються 1 помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками
  • Розрізняють грубі і не грубі помилки (до не грубих відносять: 1) у винятках з усіх правил; 2)у написанні великої букви в складних власних назвах; 3)у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли замість одного знака поставлений інший; 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не …; 6) у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності; у заміні українських букв російськими)
  • П’ять виправлень прирівнюється до 1 помилки
Нормативи оцінювання диктанту
          Бали
Кількість слів
1
15 і більше
2
13-14
3
11-12
4
9-10
5
7-8
6
5-6
7
4
8
3
9
1 + 1(негруба)
10
1
11
1 (1 негруба)
12
-

V. Оцінювання мовних знань і вмінь.
Оцінюванню підлягають знання та вміння з мови, потрібні передусім для правильного використання мовних одиниць, а саме:
а) розпізнавання, групування й класифікування вивчених мовних явищ;
б) сполучування слів, доповнення й трансформація речень, добір належної форми слова, потрібної лексеми, відповідних засобів зв’язку між частинами речення, між реченнями в групі пов’язаних між собою речень тощо;
в) розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.
     Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру. На їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решту часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.


Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів 
з української та світової літератури 
і літератур національних меншин

Головною метою вивчення предметів „Українська література”, „Світова література”, „Літератури національних меншин” в загальноосвітній школі є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.
Для досягнення цієї мети слід вирішувати такі основні завдання:
·        формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;
·        виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність одночасно з принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагнення мати ніким не нав’язане світобачення, не бути об’єктом маніпуляцій, зберігати й примножувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними;
·        навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища українського та світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
·        давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
·        відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу й інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням задуму й стилю автора, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;
·        навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;
·        розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);
·        формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті;
·        відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури;
·        прищеплювати школярам високий естетичний смак.  
Об’єктом вивчення в курсах української та зарубіжної літератури та літератур національних меншин є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо. Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому слід розглядати не як самоціль, а як один із засобів визначення своєрідності його поетики. На уроках української літератури та літератур національних меншин учні працюють з текстами, написаними мовою оригіналу, на уроках зарубіжної літератури – з літературними творами, перекладеними українською мовою, а за умови готовності школярів – мовою оригіналу.
Моніторинг і оцінювання результативності навчання належать до найважливіших аспектів навчального процесу і значною мірою визначають його якість. На уроках літератури домінантною формою навчання і здійснення контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи розмірковувати, робити узагальнення і висновки, висловлювати власні думки, оцінювати. Під час такого оцінювання обов’язковим має стати контроль за прочитанням кожним учнем програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту та вироблення вмінь і навичок їхнього аналізу й інтерпретації, перевірка виконання усних і письмових робіт.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з української та світової літератури та літератур національних меншин має здійснюватися за такими вимогами:

Рівні
навчальних досягнень
Бали
Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий
1
Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (автора й назву твору, окремих літературних персонажів тощо)

2
Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо)

3
Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору, упізнає літературний факт за описом або визначенням)
II. Середній
4
Учень (учениця) має уявлення про зміст твору, може переказати незначну його частину та з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал

5
Учень (учениця) знає зміст твору, переказує окрему його частину, знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження і доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів

6
Учень (учениця) знає зміст твору, може переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди, уміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв, встановлює окремі причиново-наслідкові звязки, дає визначення літературних термінів з прикладами
ІІІ. Достатній
7
Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту

8
Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань

9
Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу лiтературного твору, застосовує теорію в конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування матеріалу, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань
ІV. Високий
10
Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами інформації, систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний матеріал

11
Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору, використовує засвоєні факти для виконання нестандартних завдань, самостійно формулює проблему й вирішує шляхи її розвязання, висловлює власні думки, самостійно оцінює явища літератури й культури, виявляючи власну позицію щодо них

12
Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, має схильність до літературної творчості


Критерії оцінювання читання віршів напам’ять

І. Початковий рівень:
1 бал – Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.
2 бали – Учень невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого
для 
вивчення твору.
3 бали – Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною 
кількістю фактичних мовленнєвих помилок.
ІІ. Середній рівень:
4 бали – При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок
різного
 характеру.
5 балів – Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, 
рушеннями правил техніки мовлення.
6 балів – Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та
змістовими огріхами.
ІІІ. Достатній рівень:
7 балів – При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але
виконує його невиразно, монотонно.
8 балів – Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами.
9 балів – Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності.
ІV. Високий рівень:
10 балів – Учень виразно, без помилок та неточностей декламує твір напам’ять.
11 балів – Вивчений напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння
тексту, 
своє ставлення до прочитаного.
12 балів – Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, 
мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може
сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору.

ВИХОВНА ГОДИНА
«ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА»

Мета:  Ознайомити учнів із поняттями і законами доброти, честі, справедливості;
·                     формувати у школярів найвищі людські цінності: ввічливість, милосердя, людську гідність, чуйність, любові і поваги до ближнього;
·                     виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися;
·                     розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес.
Хід заняття:
1. Вступна частина
Учитель. Доброго дня, любі діти! Я прошу Вас хвилинку постояти.
Хай першими сядуть уважність та щирість, другими – сердечність та чуйність, а згодом – доброта та милосердя. Ви завагалися? А чому? Я не випадково зупинила Вас. Кожен на хвилинку замислився над чистими джерелами своєї душі.
Поверніться, будь-ласка, один до одного, покладіть долоні своєму товаришу. Ви відчуваєте тепло його руки. Це тепло його серця і тепло душі. Воно зігріває Вас, так як і багатство Ваших душ може зігріти ближнього.
Розпочинається година доброти,
Тож прошу Вас серця свої відкрити,
Щоб зрозуміти і запам’ятати,
Лише з добра усе бере початок!
Мудрець сказав: «Краса врятує світ!»
Але уже на протязі століть
Панує істина проста:
«Наш світ рятує доброта».
2. Основна частина
Блок «Стежиною добра»
Учитель. Доброта – найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку, її вбирає дитина з молоком матері і на протязі усього життя дарує світу. Діти, спробуймо поміркувати разом. На що, на Вашу думку,схожа доброта? (Діти висловлюють свої думки) Так, і мені здається, що вона схожа на тепле, ласкаве, усміхнене сонечко. (Учитель вивішує на дошку сонечко, на якому у вигляді усмішки написане слово «доброта»). Скажіть мені, будь ласка, а яку людину можна назвати доброю? (Учні відповідають).

Учень: Він залишив назавжди
             Слід після себе у світі.
             Слід той не зможуть змести
             Сиві і славні століття.
На дошці портрет В.О.Сухомлинського
Подивіться на ці задумливі очі, скільки в них доброти, тепла, розуму. Це не просто портрет великої Людини, а портрет великого Учителя, в якого вчилися і вчаться всі: і дорослі, і малі. Наша розповідь про Василя Олександровича – вчителя добра й краси.
Учень :« Це була людина високого поетичного дару. І не лише тому, що він писав і друкував вірші. Усе, до чого торкалися його руки, його серце, світилося поезією».                     (В. Терен)
Учень :Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селянській родині в селі Василівці Кіровоградської області. Він був другою дитиною у сім᾽ї, яка мала чотирьох дітей.
Учень : Протягом 1926-1933 рр. він навчається в семирічній школі. Учителі та учні, з якими хлопець спілкувався у ці роки, спостерігали ранні вияви його творчої натури – він гарно малює, пише вірші, грає на народних музичних інструментах. У цей же час виявляється і його педагогічна обдарованість: він часто в оточенні дітей, заміняє вчителя, допомагає однокласникам.
Учитель:Хочу звернути увагу на ще одну обставину, яка значною мірою вплинула на обрання професії, напрям творчості, і яка також характеризує психологічну сторону особистості Василя Олександровича. Справа в тім, що він зростав хворобливою дитиною, а це, на мій погляд, привело до самоаналізу, заглиблення у світ власних почуттів і переживань. Це з однієї сторони. А з іншої – викликало пильну увагу тих, хто перебував допомоги до менших, слабших, беззахисних.        (звучить ніжна мелодія)
Учитель: Є люди, як свічки
Згорають, відходять в небуття.
Є люди, як зірки, -
Горять і світять все життя.
Та ні, це не зірки, холодні, мертві.
Вони – серця, засвічені у небі,
Які горять, обігрівають все і не згаснуть.
Ці слова про нього, хто 32 роки, вів свій педагогічний щоденник, а потім його роздуми у щоденнику ставали книгами. Для наймолодших – він написав понад 1500 казок, новел і легенд, і ми їх читаємо залюбки.
         (представлення виставки книг В.О.Сухомлинського, збірок мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих)
Кожна казка, кожне оповідання – розповідають читачам про неповторну красу природи, чуйність у взаєминах між людьми, магічну силу доброти, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим. Щира усмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла – мають дуже велику силу.
Учень : Добрим бути просто чи не просто?
         Не залежить доброта від зросту.
Учень : Як людей полюбиш – пошануєш.
Силу для добра в душі відчуєш.
Учень : І закрутиться Земля скоріше,
Якщо разом станемо добріші.
Учень : Доброта з роками не старіє,
Доброта від холоду зігріє.
Учень : І якщо вона, як сонце світить,
То радіють і дорослі, й діти.
Учитель. Все своє життя Сухомлинський працював у школі з дітьми. Тому він склав 10 правил: чого не можна робити. Послухайте і запам’ятайте їх.
10 ПРАВИЛ: ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ
 Не можна ледарювати, коли всі працюють,
 Не можна сміятися над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.
 Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо зі старшими.
 Не можна виявляти незадоволення тим, ,що в тебе немає якоїсь речі.
 Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.
 Не можна робити того, що осуджують старші.
 Не можна залишати старшу рідну людину одинокою
 Не можна збиратися в дорогу не спитавши дозволу і поради у старших.
 Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.
 Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.

Учитель:
      Запам᾽ятай, моя дитино, з юних літ
На все життя, щоб знала, як прожити.
  Людина для добра приходить в світ
Й покликана завжди добро творити.
Нелегко це, хто що б не говорив,
Й не кожному зробити це вдається.
Бо в світі стільки смертних є гріхів,
Що доброта не завжди йде до серця.
Та ти – людина, і тому учись
Добро творити, людям співчувати.
До цього світу пильно придивись,
Злим помислам навчися лад давати.
Йди з добротою – це собі затям,
Із ласкою, прихильністю, привітно.
Й не розлучайся х добрим почуттям,
Хай доброта в душі суцвіттям квітне.
Дорогі діти, пограємо з вами у гру        
Гра «Знайдіть половинку» 3. Гра «Незакінчені речення»
За початком закінчіть речення й  поясніть свою думку (відповіді дітей  дописуються на дошці) в таблицю:

 Голодного ……..
 Спраглого ……
Подорожнього в дім …….
Недужого ……
Любити і …….Батьківщину
Шанувати і ……..батьків своїх
Дерево……,…… природу
Не сміятися над ……..
Поважати думку……..

 Учень : Добро творити на Землі
Людині лиш дано.
 І навіть діточки малі
Всі знають це давно.

Учень: Не скупімось на добрі слова
Їх частіше в розмовах вживаймо
І якщо наша віра жива
Ми на ділі її проявляймо.
Учень: Посміхаймось до ближніх своїх
Замість того, щоб їх ображати
Будьмо ніжні і добрі до них
Постараймось їх не забувати.
Учень: Ми в житті часто терпим тому,
Що байдужі до інших буваєм
Тільки в ближньому бачим вину
Обмовляєм його, ображаєм.
Учень: Якщо хочем, щоб ближні до нас
Проявляли свої розуміння
Ми повинні до них повсякчас
Мати щиру любов і терпіння.
Учень: І не будьмо жорстокі такі
Не спішім винуватити інших
Подивімось, які ми самі
Може наші поступки ще гірші?
Учень: Друзям руку подаймо в біді
Залікуймо сердечні їх рани
Стане легше нам жити тоді
Як самі ми добрішими станем
Учитель: Ось і підходить до свого завершення наша зустріч. Сподіваюся, кожен з вас вирішив для себе бути доброю людиною. І завжди робити щасливими тих, хто поруч з нами.

 

 

Методичні рекомендації про викладання української мови у 2021/2022 навчальному році

У 2021/2022 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:

  •  у 5 – 9 класах за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804;
  •  у 10 ‒ 11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням.

Звертаємо увагу, що в мовленнєвій лінії навчальної програми для 10 – 11 класів подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення окремих годин на традиційні для 5 – 9 класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.

Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе, спрямованого на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищення в них інтересу до навчання предмета, розвиток особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.

Есе – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Види есе: вільне і формальне

Вільне Формальне
Ознаки: Ознаки:
Невеликий обсяг (7 – 10 речень)

Довільна форма і стиль викладу зі збереженням структурованості тексту (вступ, основна частина, висновок)

Наявність позиції автора

Обсяг 120 – 200 слів

Логічна організація струк­тури: наявність від­повідних компонентів (теза, аргу­мен­ти, приклади, оцінювальні судження, висновок)

Виклад грунтовний

Наявність позиції автора

Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних його етапах: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо.

Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20 до 45 хв.

Види формального есе:

інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);

критичне;

есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).

Розподіл годин між розділами

Зазначений у навчальних програмах розподіл годин між розділами є орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати кількість годин у межах розділу та послідовність вивчення розділів.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови

Звертаємо увагу на кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання.

Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

 Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, а визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».

У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі – оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 5 – 9 класах.

Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.

Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.

 Тематичні і семестрові оцінки

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт.

Семестрову оцінку виставляють на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос.

Якщо дитина хворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за певний вид мовленнєвої діяльності, то оцінка за семестр виводиться на розсуд учителя залежно від динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю) атестовано, (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя).

Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не роблять).

Акцентуємо увагу, що в разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.

Кількість робочих зошитів з української мови за класами:

  • 5 – 9 класи – по два зошити;
  • 10 – 11 класи – по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Ведення зошитів оцінюють від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру, що вважається поточною оцінкою, яку зараховують до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів ураховують наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати «н/о» (немає оцінки).

В умовах нового формату освітньої діяльності в Україні – дистанційної форми навчання в період карантинних заходів у режимі онлайн і офлайн учителям рекомендуємо використовувати сучасні електронні ресурси: ZOOM, Viber, Skype, безкоштовні платформи Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams, записи уроків у межах проєкту «Всеукраїнська школа онлайн» тощо.

Фронтальні та індивідуальні види контролю в умовах карантину проводяться з урахуванням матеріально-технічних можливостей закладу освіти, учителя-філолога. Педагог на свій розсуд може визначати вид та зміст завдань. Необхідні рішення щодо організації освітнього процесу, зокрема з української мови, можуть прийматися рішенням методичних об’єднань учителів-філологів.

Завдання оцінюються відповідно до орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів  із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222), що чинні для 5 – 11 класів.

3 червня 2019  почав діяти новий Український правопис 2019 року. Від цього моменту рекомендовано застосовувати норми і правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя.


Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури у 2016 - 2017 навчальному році




Презентація досвіду роботи



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ у 2017-2018 навчальному році

Немає коментарів:

Дописати коментар