Великий гайд про НМТ-2023: календар проведення, особливості тесту та поради для підготовки

Вже 3 квітня у безпаперовій формі розпочнеться реєстрація вступників для участі в національному мультипредметному тесті (НМТ) у 2023 році. Вона триватиме до 3 травня.

Саме ж тестування із двох обов’язкових дисциплін та однієї на вибір відбудеться в один день і триватиме 180 хвилин.

Учасники матимуть змогу скласти НМТ не тільки в Україні, а й за кордоном. За попередніми даними, відомо про 21 країну.

Щоб абітурієнти не згубили важливої інформації, “Нова українська школа” створила великий гайд про НМТ-2023. У ньому ви знайдете:

терміни вступної кампанії-2023;
алгоритм реєстрації на НМТ;
особливості тестування;
поради з вибору третього предмета;
систему оцінювання виконаної роботи;
інформацію про безпекові умови тестування;
добірку статей “Нової української школи” та пробних тестів, які допоможуть підготуватися до НМТ.

КАЛЕНДАР ПРОВЕДЕННЯ НМТ-2023: ОСНОВНІ ДАТИ

За даними УЦОЯО, тестування з НМТ-2023 відбудеться у дві сесії:

основна: 5 червня – 23 червня;
додаткова: 11–24 липня.

Інші важливі дати вступної кампанії у 2023 році:

з 3 квітня до 3 травня триватиме реєстрація осіб для участі в основній сесії НМТ;
до 7 травня зареєстровані учасники й учасниці матимуть змогу в персональному кабінеті внести зміни (вибрати інший предмет додаткового блоку чи змінити населений пункт в Україні / за кордоном, у якому хочуть складати НМТ);
з 5 до 12 червня буде додатковий період, під час якого зможуть зареєструватися особи, які не змогли з поважних причин зареєструватися для проходження НМТ під час основного періоду реєстрації або які реєструвалися в основний період, але їм відмовили в реєстрації для участі;
не пізніше ніж за десять календарних днів до початку проведення основної сесії НМТ зареєстровані учасники зможуть завантажити зі своїх персональних сторінок запрошення, де буде вказано дату, час і місце проведення НМТ;
учасники й учасниці додаткової сесії НМТ дізнаються про дату, час і місце проведення тестування не пізніше ніж за три календарні дні до проведення додаткової сесії НМТ;
до 28 червня на персональних сторінках учасників і учасниць розмістять інформацію про результати основної сесії НМТ за шкалою 100–200 балів. Результати додаткової сесії з’являться до 29 липня.

Як розповіла Тетяна Вакуленко, директорка УЦОЯО, НМТ відбуватиметься в спеціально обладнаних комп’ютерних аудиторіях закладів освіти – тимчасових екзаменаційних центрах (ТЕЦ) в Україні та в деяких країнах за кордоном. Наразі відомо про 21 країну.

За кордоном є обмеження щодо кількості учасників, які можуть проходити оцінювання, тож у МОН радять не зволікати з вибором і реєструватися, доки є місця. Деякі локації будуть доступні тільки в межах додаткової сесії НМТ.

В аудиторіях ТЕЦ буде по 10–20 місць для учасників, а роботу центрів забезпечуватимуть відповідальний за ТЕЦ, ІТ-фахівець та інструктори.

В Україні тестування призупинятимуть під час повітряних тривог і продовжуватимуть лише після повернення учасників і працівників з укриттів.

ЯК ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ ДЛЯ УЧАСТІ В НМТ-2023

Реєстрація на НМТ-2023 відбуватиметься в безпаперовій формі з 3 квітня до 3 травня. Спочатку абітурієнти мають створити персональні кабінети за допомогою спеціального сервісу на сайті УЦОЯО. Ця функція активується з початком реєстрації.

Подальші дії після створення персонального кабінету:

Копії яких документів потрібні для реєстрації:

паспортний документ або інший документ, що посвідчує особу, на підставі якого здійснюється реєстрація для участі в НМТ;
документ, що підтверджує інформацію про освіту: довідка з місця навчання, яка підтверджує, що особа завершує здобуття повної загальної середньої освіти у 2023 році (для цьогорічних випускників), або свідоцтво про повну загальну середню освіту (для випускників минулих років);
картки платника податків або паспорта громадянина України, до якого внесено дані про РНОКПП.

За потреби можна додати копії:

свідоцтва про зміну імені, та / або свідоцтва про шлюб, та / або свідоцтва про розірвання шлюбу (для осіб, у документах яких є розбіжності в персональних даних);
медичного висновку про створення особливих (спеціальних) умов для проходження тестування за формою первинної облікової документації № 086–3/о “Медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання” (для осіб з особливими освітніми потребами);
нотаріально засвідченого перекладу українською мовою документів, наданих для реєстрації (для осіб, які подають документи, оформлені іноземною мовою);
документа, що підтверджує причину невнесення інформації про РНОКПП;
документа, що підтверджує причину, яка унеможливлює участь в основних сесіях НМТ.

Важливо! Кожна копія документа, яку учасник буде завантажувати в персональному кабінеті, повинна бути сканованою або сфотографованою копією його оригіналу у вигляді окремого файла у форматі.png або.jpg розміром не більше 1 Мб. Зображення має бути чітким та повнорозмірним, а текст на зображенні – розбірливим і вільно читатися.

Інші вимоги до завантаження копій необхідних документів читайте за посиланням.

Також під час реєстрації абітурієнти зможуть вибрати:

один предмет додаткового блоку (два основні предмети, українська мова та математика, будуть автоматично зазначені в сервісі). Вибрати кілька предметів додаткового блоку не можна;
населений пункт в Україні та за кордоном, де перебуватимуть у дні проведення НМТ.

В УЦОЯО надали поради, як раціонально обрати третій предмет. Для цього абітурієнтам рекомендують провести власне дослідження за прогнозованими оцінками

різних предметів для визначення кращих конкурсних балів за всіма цікавими для них

спеціальностями. Найкращий результат досягається в разі вибору третього предмета з оцінкою вище за агреговану оцінку української мови та математики.

Докладне пояснення, за якою формулою та як вирахувати вагові коефіцієнти за вибірковий предмет дивіться у відеопоясненні.

Після надсилання інформації в персональному кабінеті до 7 травня можна буде вносити зміни про:

назву навчального предмета додаткового блоку;
населений пункт в Україні або за кордоном, де учасник / учасниця перебуватиме в дні проведення НМТ;
потребу в проходженні НМТ під час додаткових сесій.

Як дізнатись, чи успішно пройшла реєстрація на НМТ-2023

Підтвердженням реєстрації є Сертифікат. Його вступник зможе сформувати у своєму персональному кабінеті в разі підтвердження регіональним центром реєстрації вступника для участі в НМТ. Ця функція стане доступною не пізніше ніж через сім календарних днів із дня надсилання інформації на обробку.

Кожен зареєстрований учасник отримає на сайті УЦОЯО свою власну інформаційну сторінку – основний канал комунікації Центру з абітурієнтом. Там ви зможете дізнатися таку інформацію:

Фото із прямої трансляції Тетяни Вакуленко, директорки УЦОЯО

Щоби зайти на інформаційну сторінку потрібні номер та PIN-код, вказані в сертифікаті, який ви сформуєте під час реєстрації.

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО ТЕСТУВАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ НА НМТ-2023

Найголовніше про НМТ-2023:

тестування з огляду на безпекову ситуацію абітурієнти складатимуть один день;
його тривалість – 180 хвилин;
обов’язкові предмети для всіх – українська мова та математика;
ще одним предметом на вибір можуть бути історія України, іноземна мова (англійська / німецька / французька / іспанська), біологія, хімія або фізика;
у тестуванні з іноземних мов не буде завдань на аудіювання та тих, які потребують розгорнутої відповіді;
під час виконання завдань із математики, хімії та фізики можна буде скористатися деякими довідковими матеріалами та чернетками. Вони будуть доступні на платформі для виконання тестових завдань;
пороговий бал буде відомий заздалегідь – він складатиме не менш як 10 % правильних відповідей із кожного предмета;
до результатів з усіх трьох дисциплін будуть застосовані вагові коефіцієнти;
також для вступу у 2023 році можна використовувати результати НМТ-2023, 2022 та ЗНО-2021, 2020 років.

Докладніше про зміст, структуру кожного предмета НМТ і оцінювання з нього читайте за посиланням.

Як визначатимуть результати:

кількість правильних відповідей у кожному блоці учасники й учасниці дізнаються одразу після завершення виконання завдань;
для конкурсного відбору до вишів використовуватимуть результати виконання кожного блоку, переведені в шкалу 100–200 балів;
оцінка за шкалою 100–200 балів рейтингова. Щоб отримати по 100 рейтингових балів за кожен блок, достатньо набрати 4 бали з математики, іноземної мови, фізики, хімії; 5 балів – з української мови та біології, 6 балів – з історії України.

Докладніше із таблицями переведення балів можна ознайомитися за посиланням.

Щодо можливості вступу для абітурієнтів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, для них можливі два варіанти:

виїхати на підконтрольну Україні територію для проходження НМТ;
вступити без НМТ, лишаючись на ТОТ (за окремою процедурою, яка поки що не оприлюднена).

Випускники, які не планують вступати до закладу вищої освіти, можуть не складати НМТ. Якщо ж вступники хочуть вступати за кордон, то потребу в складанні НМТ варто з’ясовувати безпосередньо в закордонному закладі освіти.

Інші важливі зміни:

абітурієнт може подавати до 20 заяв, з них до 5 – на бюджетну форму навчання (конкурсний бал на бюджет не може бути нижчим за 130; на правові й фармакологічні спеціальності, публічне управління та адміністрування і міжнародні відносини – 140; на лікарські – 150);
середній бал атестата під час вступної кампанії-2023 не враховуватимуть;
сільський коефіцієнт цього року не використовуватимуть, галузевий коефіцієнт лишається актуальним, регіональний мають визначити навесні з огляду на ситуацію в державі.

Розклад вступу-2023:

Також в УЦОЯО визначили порогові бали:

ДЕМОНСТРАЦІЙНІ ТЕСТИ ТА ПОРАДИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО НМТ

Хоча у 2023 році скасували проведення традиційного пробного тестування, УЦОЯО публікує у вільному доступі демонстраційні варіанти всіх тестів.

Також “Нова українська школа” підготувала серію публікацій із порадами, як ефективно підготуватися до кожного з предметів, які будуть на НМТ-2023. Нагадуємо ще раз про нашу добірку.

Українська мова:

у статті “Готуємося до НМТ з української мови: дорожня карта, імітація тестування, психологічний комфорт” ви дізнаєтесь:

які теми варто повторити;
як скласти план самопідготовки;
чому не варто ігнорувати шкільні уроки у випускному класі;
які онлайн-ресурси радить своїм учням вчителька-новаторка Катерина Молодик;
про кілька настанов від студентки Оксани Паращак, яка самостійно готувалася до ЗНО-2020 та отримала 197,5 балів з укрмови.

Також ви можете пройти демонстраційний тест з української мови за посиланням.

Математика:

у статті “Готуємося до НМТ із математики: чому предмет обовʼязковий, із чого складається тест, які ресурси використовувати” читайте:

про структуру тесту з математики;
які теми перевірятимуть на НМТ-2023;
які онлайн-інструменти та підручники допоможуть готуватися до тесту;
що радять освітяни випускникам;
чому математика є і має бути обов’язковою в ЗНО (НМТ).

Пройти демонстраційний тест із математики можна тут.

Історія України:

у статті “Готуємося до НМТ з історії України: вчимося на гривневих купюрах, залучаємо кумедні асоціації та розвиваємо наполегливість” ви дізнаєтесь:

як вивчити за кілька місяців те, що не вкладалося в голові раніше;
які асоціації допоможуть запам’ятати візуальні пам’ятки;
на що звертати увагу, працюючи з картами;
чому підручник – це надійніше джерело інформації, ніж посібник;
які онлайн-ресурси допоможуть перевіряти вивчене.

Також ви можете пройти демонстраційний тест з історії України за посиланням.

Іноземні мови:

у статті “Готуємося до НМТ з англійської, німецької та французької: лексика, помилки, правильне читання текстів” читайте:

як підготуватися до НМТ з іноземних мов за короткий час;
на які граматичні правила звернути увагу в англійській, німецькій та французькій мовах;
як ефективно вчити слова та читати тексти;
чому однакові слова в тексті та завданні не завжди гарантують правильність відповіді;
на яких ресурсах можна потренуватися.

Також можна пройти демонстраційні тести з англійської мови, німецької, французької та іспанської.

Біологія, хімія та фізика:

у статті “Готуємося до НМТ із біології, хімії та фізики: ефективні поради від вчителів” ви дізнаєтесь:

з чого почати підготовку до тесту з біології;
на які малюнки та схеми варто звернути особливу увагу та як їх запам’ятати;
які теми з хімії найважчі;
чому важливо навчитися користуватися періодичною системою;
як запам’ятати мову формул із хімії та фізики;
яким темам із фізики треба приділити більше часу;
корисні ресурси для підготовки до НМТ із біології, хімії та фізики.

Також ви можете пройти демонстраційні тести з біології, хімії та фізики.

Інші корисні матеріали “Нової української школи” щодо вступної кампанії-2023:

28 фактів про Олеся Гончара: що нового розповісти учням про біографію та творчість письменника

3 квітня виповнюється 105 років від дня народження Олеся Гончара, автора “Прапороносців”, “Тронки”, “Людини і зброї” та забороненого на 20 років “Собору”.

Письменника, який отримав низку нагород та премій від “совєтів” і який водночас не погоджувався писати хвалебні твори про представників радянської влади, за що отримував листи із погрозами. Коли йому запропонували написати “так, як треба” роман про Українську повстанську армію, він відмовився: “Правду ви мені все одно не дасте написати, а неправду – не хочу!”

Напередодні дня народження письменника “Нова українська школа” поспілкувалася із його племінницею Вірою Сесь, директоркою Літературно-меморіального музею-садиби Олеся Гончара в Сухій (Полтавщина) Тетяною Бондаревською та кураторкою Музею-садиби письменника в Ломівці (Дніпропетровщина) Наталією Щербак.

Разом із ними зібрали цікаві факти та спогади, про які можна розповідати учням на уроках, бо навряд чи прочитаєте про це в підручниках з української літератури.

У новій статті читайте:

хто насправді забрав Сашка (Олеся) до себе після смерті мами;
чому він не спілкувався з батьком;
як Гончар водив мешканців Сухої в кіно;
яку пісню та свято любив найбільше;
в яких умовах писав “Прапороносців”;
хто перехоплював листи та телеграми з погрозами письменнику;
чому його підтримували мешканці Херсонщини в часи “антисоборної” кампанії;
які цитати Олеся Гончара досі актуальні.

ЯК САШКО СТАВ ОЛЕСЕМ ТА ЧОМУ БАТЬКО ІГНОРУВАВ СИНА

1. Олександр Біличенко народився в робітничій родині 3 квітня 1918 року в селищі Ломівка. Зараз це передмістя Дніпра. Батько Терентій працював у колгоспі. Мама Тетяна померла молодою, коли синові не було ще і двох років. Хлопчик не одразу зрозумів, що матері не стало. Як пригадує його старша сестра Олександра (якій на той час ще не виповнилося і 6 років), коли на похорон прийшли люди, малий Сашко заліз на ліжко та почав танцювати.

2. Згодом хлопчик опинився в селі Суха на Полтавщині в дідуся та бабусі. Зараз їхня хатина – це музей, яким опікується Тетяна Бондаревська. Вона розповідає, що насправді Сашка забрав до Сухої дядько Гаврило, а не бабуся з дідусем, як пишуть підручники. Вони були вже у віці, тож не могли поїхати за онуком. Таку місію доручили дядькові, який працював директором заводу та головою сільради.

“Дядько мав змогу утримувати племінника. Тож він забрав малого та привіз до цієї хати в Сухій”, – розповідає Тетяна.

3. Сашко дуже любив свою бабусю Прісю. Через неписьменність вона не могла навчити внука читання і письма, але саме її історії та оповідки підживлювали дитячу фантазію. Бабуся мріяла, аби хлопчик неодмінно вивчився, бо змалку тягнувся до книжки.

“… Без неї, певно, я не став би письменником… її вплив на мій розвиток був величезний, і потім, у найважчі хвилини життя, я згадував її”, – писав про бабусю Гончар.

4. У 8 років Сашко пішов до Сухівської трудової школи. З порога дядько Гаврило сказав учителям, щоб записали до школи Сашка Гончара. Та оскільки в класі вже був один Сашко, вчителька мови запропонувала кликати майбутнього письменника Олесем.

“Чому саме Гончар, а не Біличенко? Цьому теж є пояснення, – веде далі директорка музею в Сухій. – Сашко проявляв свої здібності до науки ще до школи, дядько Гаврило навчив його читати й трішки писати. У родині вирішили, що в місті буде більше можливостей для навчання. І надумали познайомити хлопця з батьком (як забрали Сашка від батька з Ломівки, той жодного разу не провідував сина в Сухій). Рідні думали, що тато, побачивши, який гарний хлопець росте, вирішить залишити його в себе та віддати в школу в Дніпрі”.

Однак знайомство не склалося. Сашко стояв посеред батьківської хати, а Терентій його не помічав. Не підійшов, не обійняв, навіть нічого не запитав. “Це і стало причиною, що Сашко став Гончарем (прізвище рідних по маминій лінії – ред.), – каже Тетяна. – Мабуть, такою людиною був батько. Після смерті матері Сашка Тетяни він узяв за дружину її двоюрідну сестру, у них були спільні діти, можливо, це впливало на ставлення до сина”.

На початку війни, у 1941 році, батько Олеся Гончара загинув під час авіаційного нальоту на Ломівку.

5. Зараз у хатині, де минули дитячі роки письменника, діє музей-садиба. На жаль, частину експонатів, які найбільше цікавили відвідувачів, викрали.

“У нас були муляжі фронтових нагород, особистий годинник, ювілейна монета до 90-річчя номіналом у 2 гривні, ікони – усе забрали злодії, – розповідає директорка. – Наразі велике захоплення викликає друкарська машинка, з якою Олесь та його дружина Валентина поїхали з Дніпра до Києва, коли запропонували кандидатство в члени Спілки письменників України (зараз машинка зберігається в музейній кімнаті Олеся Гончара, відкритій у КНУ ім. Шевченка – ред.).

Збереглася його сорочечка, патефон, на якому бабуся любила слухати спів Марії Заньковецької, є виготовлені руками дідуся стіл та стілець. Зараз багатьох цікавлять оригінали щоденників Гончара, які теж є в нашому музеї. Мені розповідали в районній бібліотеці, що після кожної екскурсії в Суху збільшується кількість читачів “Щоденників””.

ПІСЛЯ ВІЙНИ ВІДНОВИВ СТОСУНКИ Із СЕСТРОЮ ТА ОСЕЛИВСЯ В ОСОБЛИВІЙ КІМНАТІ

6. Після школи Олесь Гончар пішов здобувати вищу освіту. Спочатку вчився в Харківському технікумі журналістики, згодом – у Харківському університеті, у якому до війни слухав лекції літературознавця Юрія Шевельова (пізніше саме він розкритикує роман Гончара “Таврія”).

У студентські роки Гончар пробує писати в різних жанрах. Пише свої перші оповідання та повісті – “Черешні цвітуть” та “Іван Мостовий”.

7. Не забував про своїх родичів у Сухій і щороку (до 1984-го) приїздив у гості. Дорогою до бабусиної хати розмовляв з односельцями, які часом просили про допомогу. Гончар ніколи не відмовляв.

“Був випадок, коли Олесь Терентійович гостював у бабусі та повів односельців у кіно безплатно, бо на той час квиток коштував дорого – 5 копійок. Не кожен міг собі це дозволити, а він витратив свій гонорар на квитки в кіно”, – розповідає Тетяна Бондаревська.

8. Війна перервала навчання Олеся. Разом з однокурсниками пішов служити добровольцем на фронт, у боях був двічі поранений і рік провів у полоні. Згодом усе це опише в романі “Людина і зброя” та збірці “Фронтові поезії”.

На фото Олесь Гончар із бойовими побратимами (справа внизу)

9. “Після війни він приїхав в Ломівку до сестри, яка в листах запрошувала не раз у гості, – розповідає Наталія Щербак. – З нею він уперше побачився після тривалої розлуки в 1935 році, коли вчився в технікумі журналістики, а вдруге – в 1938, коли вчився в Харківському університеті”.

Родина сестри мешкала в невеликій хатинці на вулиці Клубній, 25. Будинок зібрали заново, адже під час відступу з Дніпра німці підірвали будівлю. Чоловік сестри Гаврило зі зруйнованого матеріалу відбудував хату на дві малесенькі кімнати.

Одну з них виділили Олесю Гончару: принесли сюди стіл та стілець, зробили із лантухів сіна постіль, накрили це білим простирадлом, а вкривався письменник шинеллю.

10. Під час другого приїзду до сестри, в 1938 році, племінниці Гончара – Вірі Сесь – було два рочки, тож зустрічі із дядьком вона не пам’ятає.

“А в листопаді 1945 року мама бігала зустрічати на вокзал брата, але повернулася додому сама. Каже, чи не впізнала, чи не приїхав. Коли ж відчиняються двері й заходить чоловік у формі. Тоді я здогадалася, що це мій дядько, і фактично вперше з ним зустрілася”, – пригадує Віра Сесь.

ДО УНІВЕРСИТЕТУ ХОДИВ ПІШКИ, А ВНОЧІ ПИСАВ “ПРАПОРОНОСЦІВ”

11. Згодом Олесь Гончар поїхав до Харкова, аби завершити навчання в університеті. Та місто зустріло його сірим, тут не було давніх друзів, дехто з них загинув на війні. Наталія Щербак розповідає, що родина сестри переконала Олеся залишитися в Ломівці й здобути вищу освіту в Дніпрі.

Він вступив до Дніпропетровського державного університету на філологічний факультет (зараз цей заклад освіти має ім’я письменника).

До університету ходив пішки 12 кілометрів. Взимку переходив Дніпро по льоду, а влітку плив на човнику, який називав “дубком”.

“Доки дядько жив у нас, мама мені наказувала, щоб я нічого не сміла чіпати в нього на столі. Він же писав вечорами або вночі й просив не прибирати папери. Оскільки електрики тоді ще не було, то спочатку батьки принесли йому гасову лампу, а потім тато зробив на заводі карбідку, – додає Віра Сесь.

Часом я трошки заважала дядькові. Бувало, він сидить за столом, а я почеплюся йому на шию чи за плечі, стану на підніжки стільця і заглядаю, що пише. Я десь у класі 5-му зрозуміла, що це ж письменник у нас живе. Але я раділа, що дядько приділяв мені увагу”.

12. Маленька Віра якось змусила Олеся Терентійовича понюхати лілії, від чого в письменника замурзався ніс, ще і принесла дзеркало, аби подивився на себе. “Ми часто ходили з ним у садок, йому ж теж хотілося відволіктися від студентської роботи й письменницької”, – каже вона.

13. Віра Сесь пригадує, як дядько брав її із собою в Запоріжжя, показував гідроелектростанцію. А одного літа повіз її у Кирилівку на Азовське море, де відпочивали його діти з тещею (про дружину та дітей розповімо згодом). “На другий день він повертався додому зі своїм другом, письменником Сергієм Завгороднім, і пропонував мені залишатися. Я не погодилася, бо хотіла послухати їхні розмови, які були дуже цікаві, – розповідає племінниця.

Коли поверталися до Дніпра, вздовж дороги ми бачили мальви, то дядько розповідав про них так витончено й так науково, як біолог. Уже згодом я зрозуміла, що саме через квіти дядько найбільше любив Трійцю. Бо в бабусі завжди було красиво на це свято – квіти та трави в хаті, підведена долівка, йому це свято найбільше запам’яталося з дитячих років”.

14. Доки Олесь Гончар жив у сестри, написав трилогію “Прапороносці”, першу частину роману, “Альпи”, створив за два тижні. Як додає Наталія Щербак, у сестри йому було дуже затишно. Тут створили для нього всі умови для життя і творчості.

Коли приїжджав у гості до сестри вже зі своєю родиною, – дружиною Валею та дітьми – усі збиралися в саду біля груші, гомоніли й співали пісень. А Олесь Терентійович найбільше любив “Ой, чий то кінь стоїть”.

Згодом він згадував гостинність сестри: “Найщасливішими для мене були 50–60 роки. Щоліта ми з дітьми приїжджаємо в Ломівку. Цілими днями я в степу. Ввечері повертаюся додому, сідаємо з Валею за машинку. Робота йде, як пісня”.

ЗНАЙОМСТВО З МАЙБУТНЬОЮ ДРУЖИНОЮ, ЯКА ЖИЛА ЗА КІЛЬКА ХАТ

15. У Дніпрі Олесь Гончар познайомився зі своєю майбутньою дружиною Валентиною Данилівною Малою. Знайомство з нею пов’язують із друком новели “Модри Камень” у 1946 році. Це історія кохання радянського солдата до дівчини-іноземки. Звісно, така тема не могла пройти повз увагу критиків. У новелі вбачали тематичну недалекоглядність і фальш. Автору погрожували відрахуванням з університету.

“Через критику новели він не ходив на навчання в університет три дні, – доповнює Наталія Щербак. – Пішов у якесь село і спав у скирті. Місцеві жінки приносили йому молоко, хліб. Потім він повернувся, і все потихеньку затихло”.

Однокурсники почали сторонитися Олеся, крім однієї дівчини. Саме вона згодом стане його дружиною та народить двох дітей.

Валентина Данилівна описувала знайомство з Олесем Гончарем у своїх спогадах “Я повен любові”. Вона пригадує, що дівчата в університеті закохувалися в Гончара і водночас розуміли, що їхні сподівання на взаємність марні. Сама ж Валентина на той час зустрічалася з іншим хлопцем, разом із ним готувалася до іспитів.

“В один із таких днів я з подругами стояла на університетському подвір’ї, щось ми там жваво обговорювали, сміялися, і раптом до нас підходить він, Олесь, – пригадувала дружина. – А ввечері ми вже зустрілися… Це було щось досі незвідане… У душі загорілися іскри… мене пройняли, пронизали наскрізь струми найвищої напруги”.

16. До цієї випадкової зустрічі Олесь Гончар не знав, що живуть поруч: він у сестри на вулиці Клубній, 25, а Валя – на Клубній, 20.

“Усе життя вона була йому вірною дружиною, коханою людиною, – каже Наталія Щербак. – У нього ніколи не було секретарки. З усім допомагала дружина. Валентина Данилівна розповідала, що зранку сідали за машинку й разом працювали, а по обіді займалися своїми справами”.

НЕ БОЯВСЯ ПОГРОЗ НАВІТЬ ПІД ЧАС “АНТИСОБОРНОЇ” КАМПАНІЇ

17. Саме дружина оберігала Олеся Гончара від інтриг та грізних листів. Валентина Данилівна розповідала, що письменник не боявся погроз. Але при нагоді перехоплювала такі листи та телеграми, аби вберегти чоловіка від зайвих хвилювань.

Привід хвилюватися з’явився разом із романом “Собор” (1968).

На початку 60-х Олесь Гончар активно захищав шістдесятників під час перших репресій, відмовився критикувати книгу “Інтернаціоналізм чи русифікація?” Івана Дзюби, став на захист Василя Симоненка, Ліни Костенко, Григора Тютюнника, Юрія Яновського. А після “Собору” довелося боронитися самому.

18. Роман уже надрукували в журналі “Вітчизна”, видавництвах “Дніпро” та “Радянський письменник”. Наклад був 115 тисяч примірників.

У творі йшлося передусім про збереження національної пам’яті, охорону історичної та культурної спадщини. Читачі захоплювалися романом і майстерністю митця.

Разом із популярністю прийшла заборона на подальший друк “Собору”. Письменник готувався до вечора з нагоди свого 50-ліття, а влада передумала нагороджувати прозаїка зіркою Героя Соціалістичної Праці. Наклад роману затримувався, у журналі “Дружба народов” під примусом відмовилися публікувати “Собор” (твір мав вийти в перекладі російською мовою). А на 50-річчя письменник отримав телеграму з текстом “Вам зараз нічого не залишається, крім як пустити кулю в лоб”.

19. Перший секретар Дніпропетровського обкому компартії Олексій Ватченко побачив у романі “очорнення радянської дійсності”, наклеп на “людей праці” – “чудових радянських трудівників”, а також “замилування старовиною”. А ще він начебто впізнав в антигероєві роману Володьці Лободі – себе.

А далі Ватченко виступив на пленумі компартії та розкритикував роман Гончара. Позицію Ватченка підтримав його земляк та приятель Леонід Брежнєв. Радянська влада вважала роман “Собор” політично незрілим.

Та фактично роман заборонили для читання і друку через особисту неприязнь та образи певних політичних радянських діячів. “Совєти” не наважилися виступити відкрито, а тим паче арештувати письменника, бо він мав низку нагород та звань від радянської влади.

20. Після “Собору” письменник пише романи “Циклон”, “Бригантина”, “Берег любові”, “Твоя зоря”. У 1980-х роках створює повісті “Далекі вогнища”, “Спогад про океан”, новели “Корида”, “Чорний яр”, “Двоє вночі”.

Але не забуває про ідею забороненого роману – берегти історичну та культурну спадщину. Для цього в 1987 році Олесь Гончар став одним із засновників Українського фонду культури. Це перша неурядова благодійна організація в Україні.

ВІРИВ У ЛЮДЕЙ, АЛЕ НЕ ЛЮБИВ ЧИНОВНИКІВ

21. Олесь Гончар, крім письменницької роботи, мав багато справ державних – очолював Спілку письменників, був депутатом Верховної Ради СРСР 6–11-го скликань. Понад 20 років його обирали депутатом від округу № 60 – це Херсонщина.

Завдяки Олесю Гончару вдалося зберегти від закриття школу меліорації в Таврійську, збудувати школу в Голопристанському районі та лікарню у Високопіллі, прокласти дорогу між Бериславом та Великою Олександрівкою.

“Та він приділяв увагу не тільки своїм виборцям на Херсонщині, – зазначає Тетяна Бондаревська, – а й сухівчанам і людям з інших областей. Коли я працювала над його листами від громадян, то здивувалася, що не було жодного листа, на якому б не було його рукою щось написано – “відповісти”, “допомогти”, “зреагувати”, “надіслати”.

Він усі листи перечитував, а все, що треба було зробити у відповідь на них, виконувала Валентина Данилівна. Думаю, що херсонці недаремно найпотужніше виступили на захист та підтримку Олеся Терентійовича під час “антисоборної” кампанії. Народ разом із керівниками Херсонської області відстояли право Гончара залишатися депутатом у їхній області”.

22. Попри те, що Олесь Гончар часто працював із чиновниками, дружина пригадувала, що спілкування з ними письменник не любив. Наприклад, якщо в їдальні санаторію подружжя саджали за один обідній столик із чиновниками, він не вимовляв жодного слова (до речі, найбільше любив прозаїк гречаники та салати).

На прохання Валентини Данилівни сказати хоч щось із ввічливості Гончар відмовляв, вважаючи чиновника “мурлом”.

23. Валентина Данилівна також згадувала, що письменник був людиною не меркантильною, щедрою, часто дарував їй троянди. З кожного відрядження привозив якийсь подарунок, хоч часто помилявся з розміром, якщо йшлося про одяг чи взуття.

24. Його твори перекладені 67 мовами. Над “Прапороносцями” Олесь Гончар працював три роки, а далі за майже 30 років створив 8 романів. Постійно удосконалював свої тексти, редагував навіть надрукований твір. Тож у другому, третьому виданні є відмінності від початкового варіанту.

“Однокурсники називали його останнім романтиком епохи. На першому місці в нього була людяність, всесвітня любов. Він усе життя вірив у людей і любив їх, – каже Тетяна Бондаревська. – Так сильно, що міг усе прощати. Його однокласник, яким Олесь опікувався під час хвороби, в 1968 році збирав під дворами підписи під кляузою на Гончара. Він про це знав, але прощав. І його твори теж вчать, що людина інтелектуально росте, змінює свої погляди, але вірить у доброту, порядність, і в те, що переможе правда”.

25. Олесь Гончар підтримував студентську Революцію на граніті в 1990 році. В Українському інституті національної пам’яті розповідають, що серед молоді, яка протестувала, була онука Гончара – Леся. Письменника вразили насмішки народних депутатів щодо студентів-голодувальників. Щоби висловити свою солідарність із протестувальниками, Олесь Гончар написав заяву про вихід з комуністичної партії, до якої вступав на фронті: “Тоді я хотів умерти за партію, а тепер не хочу!”

26. Також він позитивно сприйняв ідею референдуму про проголошення української незалежності. Письменник стверджував, що для кожного з українців референдум стане тестом, який покаже, наскільки громадяни зуміли вичавити із себе тоталітаризм.

А на сесії Верховної Ради України після історичного референдуму 1 грудня 1991 року саме Олесь Гончар проголошував результати волевиявлення українців жити в незалежній Україні.

Також він був серед депутатів парламенту першого скликання у 1990–1994 роках.

27. Олесь Гончар був причетний до відкриття кафедри українського сходознавства на філологічному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка в 1992 році. Він звернувся до тогочасного ректора Віктора Скопенка та обґрунтував потребу створення такої кафедри.

28. Письменник прожив 77 років, пішов із життя 14 липня 1995 року. Через 10 років після смерті йому присвоїли звання Героя України.

Наталія Щербак певна, що твори Олеся Гончара актуальні досі, а герої його “Прапороносців” знову боронять Батьківщину.

АКТУАЛЬНІ ЦИТАТИ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Письменник влучно писав про людські цінності:

Дорожіть миттю, секундою! Живіть так, щоб встигли зоставити слід після себе путящий. Живе не той, хто чадить. Живе – хто іскрить!
Найбільша перемога – це та, яку здобуваєш на самим собою.
Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ!..
Сила розвіється, а правда ніколи!
Руйнуємо тим, що осторонь стоїмо… Руйнуємо своєю байдужістю.

Про ставлення до України:

Україно, твій день гряде!
Не система винна, що в нас багато кретинів. І хто певен, що при іншій системі їх було б менше?
Сама історія запитає кожного з нас у цей день: хто ти? Чи справді вичавив із себе тоталітарного раба, чи здатен відстояти себе як людину, відстояти завтрашній день своєї згорьованої, прекрасної України?
За трагізмом долі ми народ унікальний. Найбільші генії нації – Шевченко, Гоголь, Сковорода – усе життя були безпритульними. Шевченків “Заповіт” написано в Переяславі в домі Козачковського, Гоголь помер у чужому домі, так само бездомним пішов із життя і Сковорода…
Дякую Богові, що дав мені народитися українцем.

Про важливість рідної мови:

Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.
Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.
Ми не є і не повинні стати народом суржикової мови чи мови мертво-декоративної.
Той, хто зрікається рідної мови, часто й не розуміє, що в цьому вже є елемент відступництва, елемент зради.

Про політичні перипетії:

Завжди знайдеться ескімос, котрий дасть вказівку жителям тропіків, як їм поводитися під час спеки.
Свобода патлата, голова в неї немита, а найчастіше вона має вигляд сердито піднятих, судорожне стиснутих кулаків…
росію погубить ненависть, яку вона розпалює в собі, – ненависть до України…

Пам'ятки для учнів

Результат пошуку зображень за запитом "читання"

Як вести щоденник читання

1. Прочитавши книгу, подумайте над її змістом і як слід розберися у ній.

2. Запишіть у щоденник автора, назву книги, видавництво, кількість сторінок.

3. Коротко напишіть, про що йдеться в книзі, хто головний герой.

4. Хто з героїв книги тобі найбільш сподобався і чому.

5. Чого вчить ця книга?

6. Чи сподобалася вона вам і чому?

Як вивчити вірш напам’ять

1. Уважно двічі-тричі прочитайте увесь вірш.

2. Обміркуйте зміст твору, умовно розділивши його на смислові частини.

3. У кожній такій частині правильно визначте інтонацію, з якою будете читати, розставив логічні наголоси, визначте паузи та темп читання.

4. Навчиться читати вголос, дотримуючись цих вимог, спочатку кожну частину, а відтак увесь вірш.

5. Потім без допомоги тексту спробуйте пригадати вірш, повторіть кожну частину по пам’яті.

6. Візьміть книжку. Читаючи напам’ять, перевіряйте, чи правильно запам’ятали текст віршу.

7. Відкладіть книжку, двічі чи тричі продекламуйте увесь вірш.

8. Запам’ятайте: знання тексту вірша треба довести до автоматизму. Це дасть змогу зосередитися на виразності читання.

9. Перед уроком уявно продекламуйте вірш іще раз. Якщо ви не задоволені звучанням окремих рядків, то ще є час усунути недоліки.

Як писати твір

1. З кількох запропонованих тем обрати не найлегшу, а ту, яка вас цікавить і хвилює.

2. Добре обдумати тему, визначити, який обсяг матеріалу вона охоплює.

3. Визначити основну думку майбутнього твору, намагатися зберегти її під час роботи над твором.

4. Скласти план, чітко та стисло сформулювати думку кожного пункту. Пам’ятайте, що назва основної частини в складному плані – це теза, яку треба довести.

5. Підберіть епіграф, який висловлює основну думку твору.

6. Напишіть вступ, який би доречно розпочинав тему. На початку твору висловіть головну думку, потім обґрунтуйте її, доповніть фактами із твору, у разі потреби наведіть цитати.

7. Стежте за послідовністю викладу думок.

8. Дотримуйтеся пропорційності частин твору і стежте за зв’язком між ними.

9. Висловлюйте власне ставлення до всього, про що пишите, робіть власні висновки, узагальнення.

10. Наприкінці твору зробіть загальний висновок, зумовлений змістом роботи.

11. Правильно і грамотно висловлюйте свою думку.

12. Дотримуйтеся вимог до зовнішнього оформлення (план пишіть перед текстом твору, залишайте поля, дотримуйтеся абзаців).

Як вести щоденник читання

1. Прочитавши книгу, подумайте над її змістом і як слід розберися у ній.

2. Запишіть у щоденник автора, назву книги, видавництво, кількість сторінок.

3. Коротко напишіть, про що йдеться в книзі, хто головний герой.

4. Хто з героїв книги тобі найбільш сподобався і чому.

5. Чого вчить ця книга?

6. Чи сподобалася вона вам і чому?

Як вивчити вірш напам’ять

1. Уважно двічі-тричі прочитайте увесь вірш.

2. Обміркуйте зміст твору, умовно розділивши його на смислові частини.

4. Навчиться читати вголос, дотримуючись цих вимог, спочатку кожну частину, а відтак увесь вірш.

5. Потім без допомоги тексту спробуйте пригадати вірш, повторіть кожну частину по пам’яті.

6. Візьміть книжку. Читаючи напам’ять, перевіряйте, чи правильно запам’ятали текст віршу.

7. Відкладіть книжку, двічі чи тричі продекламуйте увесь вірш.

Як готуватися до іспитів

1. Скласти графік підготовки до всіх дисциплін, з яких відбуватимуться іспити.

2. Повторювати один і той же матеріал два рази протягом доби, а потім ще раз – через тиждень.

3. Скласти плани відповідей на можливі екзаменаційні питання.

4. Дбати про те, щоб відповідь на іспиті була композиційно завершеною (переважно роздум), доказовою (з прикладами), переконливою (з поясненнями); дотримуватися особливостей наукового стилю мовлення. Щодня повторювати матеріал з двох навчальних предметів з перервою між ними.

5. Вести щоденник, куди записувати щодня план роботи на наступний день.

6. Уміти зняти втому (спілкуванням з друзями, батьками, прослуховуванням музики та подібне).

Як читати книгу

· Пам’ятай: читання – одне з найважливіших завдань у самоосвіті, ставитись до нього треба серйозно.

· Внутрішньо налаштуйся на читання. Не поспішай, не «ковтай» зміст книжки, а читай уважно, вдумливо, намагайся запам’ятати прочитане.

· Зміст треба осмислювати. Не можна допускати механічного фіксування тексту.

· Вчися читати швидко, не проговорюючи про себе, охоплюючи поглядом цілі фрази, речення.

· Для свідомого сприймання прочитай передмову, перегортаючи сторінки, обміркуй заголовки.

· Коли щось незрозуміло, не поспішай гукати на допомогу інших. Спочатку спробуй самостійно розібратися. Користуйся словниками, довідниками.

· Роби помітки, виписки, на потреби склади план (тези, конспект).

· Найцікавіше запам’ятай. Порівнюй прочитане з уже відомими фактами, знайди йому місце в системі знань.

· Прочитавши книжку, обміняйся думками і враженнями про неї з друзями, дай оцінку. Згадай основні образи, події, думки.

· Порівняй власну думку про книжку з відгуками і рецензіями на неї: один розум добре, а колективний – краще.

· Зроби відповідні записи про книжку у читацькому щоденнику.

Не читай всі книги на один лад. Спосіб читання повинен відповідати меті читання.

Види читання:

1. Читання-перегляд.

Дає загальне уявлення про зміст книги за допомогою: титульного листа, анотації, заголовка книги, змісту, передмови, післямови.

2. Повне читання.

Уважно прочитують увесь текст, але при цьому не роблять ніяких записів.

3. Вибіркове читання.

Зосереджено читають лише окремі місця.

4. Поглиблене читання.

Уявляють та засвоюють прочитане.

Читаючи, роблять різного роду виписки.

Обдумують, чого нового навчила книга.

При читанні художніх творів

- Читай уважно, зосереджено, нічого не пропускаючи.

- Осмислюй прочитане, перечитуй ще раз епізоди, які тебе схвилювали.

- Уявляй зображені автором картини.

- Співпереживай разом з героями книжки.

- Стеж за мовою, зверни на особливості побудови твору.

- Не читай швидко, поверхово, «ковтаючи», поверхове читання послаблює пам’ять.

При читанні для самоосвіти

1. Пам’ятай: читання – одне з найважливіших завдань у самоосвіті, ставитись до нього треба серйозно.

2. Внутрішньо налаштуйся на читання. Не поспішай, не «ковтай» зміст книжки, а читай уважно, вдумливо, намагайся запам’ятати прочитане.

3. Зміст треба осмислювати. Не можна допускати механічного фіксування тексту.

4. Вчися читати швидко, не проговорюючи про себе, охоплюй цілі фрази, речення.

5. Для свідомого сприймання прочитай передмову; перегортаючи сторінки, обміркуй заголовки.

6. Коли щось незрозуміло, не поспішай гукати на допомогу інших. Спочатку спробуй самостійно розібратися.

7. Роби помітки, виписки, за потреби склади план (тези, конспект).

8. Найцікавіше запам’ятай. Порівняй прочитане з уже відомими фактами, знайди йому місце в системі знань.

9. Прочитавши книжку, обміняйся думками і враженнями про неї з друзями, дай оцінку. Згадай основні образи, події, думки.

10. Порівняй власну думку про книжку з відгуками і рецензіями на неї: один розум добре, а колективний – краще.

11. Зроби відповідні записи про книжку у читацькому щоденнику.

Як самостійно працювати з підручником

· Прочитай увесь заданий текст, глибоко вдумуючись у його зміст.

· Працюй завжди з ручкою або олівцем у руках.

· Засвоєнню допоможуть схематичні малюнки й записи.

· Поділи подумки текст на частини і знайди основну думку.

· Читаючи текст, пов'язуй його з часом, картою, графіками, схемами підручника.

· Порівнюй, зіставляй вивчений матеріал, факти, явища з іншими.

· Складай короткий усний (письмовий) план прочитаного.

· Намагайся в тексті знайти відповідь на кожне запитання, наведене в кінці параграфа.

· Привчай себе до самоконтролю: обов'язково перекажи вголос або про себе заданий матеріал, спочатку по частинах, а потім у цілому весь параграф. Роби це так, щоб словам було тісно, а думкам – просторо.

· Завжди виконуй домашні завдання.

· Долай труднощі, а не тікай від них. Працюй над книжкою систематично і наполегливо.

Висловлюючи думку:

1. З'ясувати, що треба довести.

2. Виявити важливість того, що треба довести.

3. Визначити власну позицію

4. Підібрати в певній послідовності аргументи, докази.

Як користуватися

довідковою літературою

Якщо вам потрібно дізнатися:

- як правильно писати те чи інше слово, тоді звертайтеся до орфографічного словника;

- як правильно вимовляти, наголошувати слова – до орфоепічного;

- походження слова – до етимологічного;

- значення слова, його стилістичне використання і граматичне оформлення – до тлумачного словника.

Якщо ви хочете дізнатися про різні явища природи, такі як землетрус, затемнення, повінь, чи про видатних діячів культури, науки, спорту, про географічні відкриття, історичні події – звертайтеся до енциклопедичних словників.

Для того, щоб отримати допомогу від словника, потрібно вміти ним правильно користуватися.

У словниках усі слова зібрані за алфавітом, а у довідниках – за окремими темами. Словникова стаття починається із заголовка. У філологічних словниках заголовок завжди має наголос.

У словниках-довідниках завжди зібрані знання, нагромаджені багатьма поколіннями. Звертайтеся до них, читайте їх як художню книгу, вони завжди і в усьому допоможуть вам.

Словники допомагають нам не тільки правильно писати слова, визначати їх значення, пояснювати походження слів, а й розширювати кругозір, дають різну інформацію з різних галузей науки, техніки, мистецтва, розвивають культуру мовлення.

Вчимося дискутувати

1. Ретельно продумайте свою точку зору і аргументи до неї.

2. Вступаючи в дискусію, не розпочинайте її з тих питань, за якими ви розходитесь з вашим опонентом..

3. Використовуйте метод Сократа, який виявляється в тому, що свою думку треба розподіляти на маленькі частинки і кожну пропонувати у формі запитання.

4. Уникайте категоричності (особливо, якщо заперечуєте ви).

5. Обминайте монологи, адже діалоги продуктивніші.

6. Умійте почути та зрозуміти позицію опонента.

7. Не переривайте свого співрозмовника.

8. Не висміюйте його і не доводьте його точку зору до абсурду.

9. Не прискіпуйтеся до невдалої форми висловлювання опонента, не переходьте в розмові на характеристику його особистості, не розбивайте його позицію, а доводьте свою.

10. Волійте не перемоги, а знайти істину.

11. Погоджуйтесь із тим, у чому правий ваш співрозмовник, знайдіть раціональне у його словах.

Як підготуватися до твору-роздуму про літературного героя

1. Продумайте, що вас хвилює, цікавить, з чим ви не погоджуєтеся.

2. Прослідкуйте за текстом, як письменник розкриває характер героя, його вчинки. Зверніть увагу на художні деталі, які допомагають вам зробити висновок щодо ставлення автора до героя. Поміркуйте, чи погоджуєтеся ви з думкою автора.

3. Зробіть необхідні вибірки з тексту, які допоможуть вам написати твір.

4. Відповідно до структури твору — вступу, основної частини, що складається з тез та доказів, висновку — доберіть додатковий матеріал (епіграф, цитати, факти), що стануть у пригоді при написанні твору.

5. Спочатку напишіть твір на чернетці.

6. Працюючи над вступною частиною твору, пам'ятайте, що мета її — підвести до розуміння вашої головної думки.

7. В основній частині твору викладайте свої думки та обов'язково аргументуйте їх. Намагайтеся уникати простого переказу епізодів твору. Пам'ятайте, що докази можуть бути як прямі, так і від протилежного. Вживайте тільки ті слова, значення яких ви знаєте; ухиляйтеся від повторення одних і тих же слів.

8. У заключній частині твору зробіть емоційний обґрунтований висновок щодо вашого ставлення до героя, про якого ви пишете.

9. Прочитайте написане; перевірте зміст, послідовність викладу, грамотність, прослідкуйте за розділовими знаками.

10. Перевірте написане, подивіться, чи немає описок і пропусків букв

ПРАВИЛА ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ

1. Зосередьтеся, відірвіться від інших думок, настройтеся на запам’ятовування.

2. Намагайтеся зрозуміти основний зміст матеріалу, бо інакше діятиме механічна пам’ять, яка менш продуктивна, ніж логічна.

3. Приділіть особливу увагу структурі матеріалу; з’ясуйте, чим викликана саме така послідовність викладу матеріалу.

4. Відділіть основний матеріал від другорядного, ілюстративного, який запам’ятовувати не потрібно.

5. Промовте в голос кілька разів нові слова, терміни, дати.

6. Промовте в голос формулювання висновків, законів.

7. Відтворіть увесь матеріал за планом.

УЧІТЬСЯ ПРАВИЛЬНО ВИСЛОВЛЮВАТИ ВАШІ ДУМКИ

1. Щоб навчитися правильно говорити, треба навчитися читати та слухати.

2. Читаючи, зосереджено заглиблюйтесь в зміст написаного: намагайтеся побачити, почути, зрозуміти та запам’ятати художні особливості мови, мовні звороти.

3. Нагромадженню певного словникового запасу допоможе спеціальна робота: заведіть словник для запису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та використанні, підбирайте до них антоніми та синоніми, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні.

4. Намагайтеся не лише запам’ятати мову оратора а й прийоми її побудови.

5. Слідкуйте за тим, що у розповіді не зустрічалися слова-паразити, не використовуйте непотрібні повтори – це збіднює мову.

6. Слідкуйте за побудовою речення, не вживайте складних конструкцій.

7. Щоденно читайте вголос по 15-20 хв., усвідомте зміст тексту, поміркуйте, де зробити паузу, поставити наголос, який відтінок надати мові.

Блог учителя української мови та літератури Мосіюк Неоніли Петрівни

Страницы

Учням