Українознавча скарбничка

Давні українські професії

    Бондар - майстер із виготовлення діжок (бочок), барил, цебер, коновок, балій та дійниць. Звісно, із дерева.

    Бортник - збирач дикого меду в лісах. Бортники чудово зналися на способі життя диких бджіл у лісах, вміли знаходити і забирати в них мед. Також бортники сплачували данину медом, адже у давні часи дуже популярними були напої на основі меду.

    Вівчар - той, хто випасає овець, стежить за приростом отари, а також їх стриже задля теплого хутра, доїть та робить сир з овечого (і коров'ячого) молока.

    Гончар - обробляє та виготовляє глиняний посуд, цеглу і кахлі (плитку для печей) та іншу кераміку.

    Гутник - спеціалізується на виготовлення скла і виробів з нього.

    Дротар - забута професія. Однак свого часу була дуже популярна. Дротареві давали скріпити тріснутий посуд. Він його обплітав у так звану сітку. Також дротар виготовляв клітки для тварин, пастки для гризунів, сита і черпачки.

    Золотар - фактично давній ювелір, який спеціалізувався на золоті та виробах із нього.

    Коваль - незамінний до нашого часу майстер із виготовлення решіток, кованих брам, реманенту, збруї та інших металевих виробів прикладного і декоративного призначення.

    Кожум'яка – майстер, що за часів Русі займався виготовленням сирцю зі шкіри тварин.Таку шкіру використовували для обтягування щитів, пошиття одягу, взуття тощо.

    Кравець - той, хто кроїть та шиє одяг.

    Кушнір - фахівець, що вичиняє хутро зі шкури та шиє хутряні вироби, спеціаліст з кушнірства.

    Лимар - майстер, який вичиняв шкіру-напівфабрикат (сирицю) для виготовлення збруї (обладунків для коня) та інших господарських виробів.

    Мірошник (мельник) - власник млина, який допомагав людям перемелювати зерна на борошно.

    Пасічник - знавець бджіл та всього, що ці "божі птиці" продукують. Пасічник протягом року не лише піклується про бджіл і вулики, а й знає, коли збирати мед, як відділяти віск, прополіс тощо.

    Стельмах - майстер, який знався на виготовленні транспортних засобів із дерева: возів, саней, коліс, полоззя, дуг.

    Столяр - спеціаліст із виготовлення хатнього начиння та меблів: лав, ослонів, скринь, столів, табуреток, стільців, мисників (підвісних шаф для мисок), ліжок, віконних рам тощо.

    Ткач і килимар - майстер із виготовлення доріжок, покривал, килимів. Часто задля економії матеріалу хатні доріжки плели із залишків старого одягу, розтинаючи його на смужки. У гуцулів популярними до нашого часу залишаються ліжникарі - майстри, які тчуть теплі ковдри з овечої вовни, скрученої в нитку.

    Чинбар - майстер із вичинення волячої та конячої шкіри, а також пошиття з цієї шкіри взуття.

    Чумак - мандрівник, який їздив по сіль волами. Чумаки добре орієнтувались по зорях. Давня легенда оповідає, що якось чумаки розсипали сіль, і тепер цю дорогу добре видно у небі. Саме тому українці називають нашу галактику "Чумацький шлях".